Процес горизонтального направленого буріння і прокладання інженерних комунікацій складається з таких етапів:

Буріння пілотної свердловини

Буріння пілотної свердловини
1 етап

Пілотне буріння (первинна проходка бурильної лопатки по заданій траєкторії) складається з таких етапів: початок пілотного буріння, безпосередньє виконання пілотної свердловини й заключного етапу буріння, коли бурильна лопатка виходить на поверхню землі.

Оператор локаційної системи постійно відзначає нову позицію, глибину й “кут атаки” бурильної головки, звіряє її місцезнаходження зі спланованою траєкторією, визначає, потрібно чи додаткове переорієнтування й наносить фактичну траєкторію просування бура на план буріння.

Оператор установки ГНБ під час буріння не тільки контролює величини осьового зусилля й крутного моменту, але й регулює обсяг подачі бурильної рідини в зону буріння. При правильному встановленому потоці бурової рідини, забезпечується охолодження бурового інструменту, зміцнення стінок свердловини й мінімізується тертя бурової головки об стінки свердловини.

Пілотне буріння завершується тоді, коли бурильна головка виходить в запланованій точці виходу на поверхню ґрунту. Поворот траєкторії горизонтального буріння до запланованої точки виходу не повинен перевищувати обмежень радіуса вигину, тому що останній вигин при пілотному бурінні є першим вигином при прокладці і/або розширенні.

Поетапні розширення свердловини

Поетапні розширення свердловини
2 етап

При пілотному бурінні формується свердловина діаметром 75-225 мм, що може бути достатньо для прокладки тонких комунікаційних засобів. Однак більшість операцій вимагають розширення свердловини шляхом протягання “римера – розширювача” у зворотному напрямку.

Розширення свердловини й укладання комунікаційного засобу, у більшості випадків, сполучаються в одну операцію, але іноді, при обмежених зусиллях затягування, виробляється попереднє розширення свердловини, що гарантує прокладку матеріалу по вже готовій свердловині.

При проведенні розширення свердловин необхідно враховувати тип і умови ґрунту, діаметр матеріалу, що укладається, наявність потенційних перешкод, потужність установки ГНБ, тип бурової рідини й можливості насосно-нагнітальної станції.

Необхідне зусилля при розширенні й прокладці може бути значно знижено, а якість свердловини значно поліпшено при правильному керуванні бурінням, правильному виборі інструмента і складу бурової рідини.

Для розширення свердловин використовуються два типи розширювачів – ущільнюючі й ріжучі. Перші використовуються в ущільнюючих ґрунтах, які стискають їх при затягуванні пліті із закріпленим на їхніх кінцях розширювачем (зворотному її русі в пробуреної пілотної свердловини).

При цьому створюється гладкий тунель, що не містить відходів, у який комунікаційні засоби укладаються з меншим тертям.

Ріжучі розширювачі використовуються в ґрунтах з вмістом пластів піску, гравію, коріння дерев і інших підземних перешкод. При розширенні свердловин цим типом розширювачів пласти ґрунту зрізуються зі стінок пілотної свердловини й вимиваються з буровою рідиною в порожнечі або на поверхню ґрунту.

Поряд з вищевказаними типами розширювачів існують і гібридні, що сполучать властивості ущільнюючих і ріжучих розширювачів. При розширенні свердловин також може використовуватися зв’язування з ріжучого розширювача й закріпленого за ним ущільнюючого.

Прокладання комунікації

Прокладання комунікації
3 етап

При одночасному розширенні свердловини й затягуванні комунікації, що прокладається, завжди за розширювачем встановлюється шарнір-вертлюг, який запобігає скручуванню комунікаційного засобу.

Операцію прокладання трубопроводу рекомендується проводити без зупинки від початку до кінця.

ОБЩИЕ ВОПРОСЫ

Заполните необходимые поля в приведенной ниже форме и нажмите кнопку "Отправить". Мы свяжемся с вами удобным для вас способом, в удобное для вас время.

* Поля, обязательные для заполнения